Планували виїхати на риболовлю, але кума викликали на працю, перенесли на неділю.
Це добре, можу попрацювати дома, відпочити по господарству і таке інше.
Але душа не на місці, час спливає, а я нікуди?
Хапаю собаку, рушницю і світ за очі.
По дорозі планую куди саме.
Можна пошукати зайчика, але не встигну на бекаса.
А хочу й грибів, Володя з Харкова вміє розбурхати бажання особистим прикладом.
Все, шлях на луки, а там по дорозі ліс.
Стали й пішли.
Одразу знаходжу опеньки
За ними лисичкита та такі гарні!
Не розумію, чому Віка скептично скривилася, мабуть не любить гриби!
і ще якісь, мабуть також опеньок.
І цей також? хоча більш схожий на лисичку, але ж на пеньку?
Нє, точно знаю, що не зонтик!
Хоча дуже схожий на лисичку.
Засмажу, спробую, тоді скажу точно
А ось грибочок який я знаю напевно - мухомор!
Його ні в якому разі не беру, хоча він такий гарний.
Коротше, набрав кульок оцих лисичок
та й поїхав далі.
А за селом побачив молодий хвійничок.
Там мають бути маслюки!
Хоча, мабуть я далеко не перший хто їх шукає.
Ось і вони
Рвонув ще й їх, хоча маслюк для мене як драглі, ніякий!
А далі луки, о, ці божествені луки з бекасом, який тільки й чекає щоб показати нам дулю.
Чоботи сорок сьомого розміру у Л1 не влізли йду так.
Бекас є, стріляю, мажу, стріляю, попадаю, Вікуся шукає, але ось упав далеко, лізу та набираю в чоботи води.
Хай тобі грець!
Тільки зайшов і така халепа!
І що робити?
Та, ще походжу поки не змерзну.
"Мерз довго", аж поки не набрав ще більше і ходить стало важко, бо хлюпає й дратує неймовірно.
Розбувся, вилив.
Викрутив шкарпетки і чешу далі!
А що, ви б кинули процес якщо пташка є, а часу нема?
Отож!
Коротше, походив доки патрони скінчилися. Не розрахував, взяв жменьку, мало.
Йду до самохода, міняю взуття, шкарпетки, вчасно не поїв то дружина вкинула пару котлет.
Разом з Вікусею підобідали, по братськи поділились котлетками, запили водичкою і на вечірку.
Сиджу собі, неквапно скубаю здобич, а Віка ганяє по болоту, чортяка, ледве вгомонив.
Сидить поряд, спостерігає за небом.
Раптом захвилювалася чогось і як кинеться на кущ позад мене! Здуріла чи що?
А звідти як крикне перелякано бекас, як стьобне своїми крилами,
пукнув і стрімко пішов у небо, геть як літак з катапульти авіаносця.
Хай тобі біс, поганець, так же й памперс недовго поміняти!
Не розумію, як він не бачив мене коли сідав на ночівлю?
А сам далі скубаю.
Десь там зрідка бахкають, але не дуже часто, мабуть нема качки.
Одна лише пролетіла над голову та так низько і стрімко, що навіть не зміг розгледіти, дуже низько!
Ось бачу сходить місяць повний і з практики розумію, що льоту не буде.
Брьохаємо додому. А там...
Це повний капець!
На короткому відрізку болота Вікуся підняла, судячи по крикам, штук з надцять бекасів.
Але що з того? я ж на слух стріляти не вмію, нє Дата Туташхія!
Та й не хочу, шість штучок є?
Є!
Хіба нам на согодні не досить?
Треба й міру знати.
Тих хто ходив з полем!
Тим хто завтра йде ні пуху, ні пера!
Дякую всім за увагу.