Нарешті природа вирішила зробити нам подарунок і під кінець сезону дати можливість пополювати з снігом!
Такого шансу впускати не хотілось!
Але був неприємний момент!
Брат на полювання їхати не міг, а в моєї славути зимової обувки поки що немає!
Тому стало питання як доїхати на батьківщину!
Добре що з Дніпра до нас їздять хлопці, яким я і зателефонував з проханням мене підібрати при можливості!
Лише в суботу мені зателефонували і сказали, що місце є!
За що їм велике мисливське ДЯКУЮ!
Виїзд о 5.00.
Батьківщина зустріла рясним снігом!
З одного боку - поганенько, бо сліди закидало миттєво!
З іншого - це перше полювання з таким снігом!
Зібралось нас дев'ять мисливців!
Флангові пішли, я майже в кулі!
Погодка стала налагоджуватись!
І вперед!
Доходимо майже до кінця поля, бачу дві чорних цятки посеред білого снігу!
Дві льожки, промайнуло в голові! Трішки в стороні.
Не збавляю ходи починаю підходити, на відстані 20 метрів роблю різкий рух і скидую рушницю!
Вухань був хитріший! Це були дві пусті льожки, основна була метрів за 70 далі, але мої "фінти" його таки підняли!
Пішов на лівий фланг, стріляли четверо! Але Діана вирішила залишити вуханя неушкодженим!
Нехай і його діти будуть такими хитрими і удачливими!
Переходимо на друге поле, при виході з посадки колеги справа починають кричати про свіжий слід і пару льожок.
проходимо далі бачу що слід перейшов до мене, зробив декілька петель, повертався, робив скидки та пусті льожки! І ось спереду бачу дві льодки майже поряд! І в одній наче щось чорніє, може земля!
До неї ще далеко!
Хлопці справа щось бурно обговорюють!
Я пішов в сторону від льожок!
Вся увага в сторону тих лунок, може знову пусті.
Відстань близько 25 метрів!
І ось зайчик як пружина вистрибує з свого укриття, ружо автоматично зайняло своє місце, винос і постріл!
Патрон самокрут!
Нобель спорт Д20, пиж корка, 32 гр шроту в стаканчику номер 3/0 (полюбляю я цей номер шроту), зірка!
Всім ні пуху, ні пера!