Товстолоб запечений(Hypophthalmichthys molitrix in oven)І все-таки я його (товстолоба) для себе відкрив!
Шляхом неймовірних вагань і статистики споживання з чужих (нехай не ображаються) рук, я його відкрив!
Тільки не кидайтеся камінням - ну так сталося, що він мені чомусь не подобався раніше.
А може це ви винні? Всі, хто роздраконив спогадами про смачну ушицю?
Особливо - Ігор Петрович! В житті б не знав, що риба, як сталюка, гартується)))
Я обожнюю будь-яку рибу, я обожнюю уху, але заради справедливості - не допускаю лише 2 речі:
1) я не люблю уху з кухні - тільки казан і природа;
2) я не люблю уху з картоплею - тільки рибний бульон;
3) я не люблю уху сам. (Це вийшло за межі винятків, але це правда: я люблю уху з товаришем, тому що це процес,а не їжа)
Але про товстолоба:
Кум до мене учора навідався. І зателефонував він мені - якраз я був на базарі. І тут мені в очі - товстолоб. Вони (очі) аж загорілися.
Я вже й не пояснюватиму, чому я товстолоба не любив, бо я змінив до нього після вчорашнього своє відношення.
Більше того - я мабуть тепер зневажатиму усіляку благородну: як то - лавраків чи форелів.
А рецепт простий, як завжди:
- промити;
- надрізати для мінімізації дрібних кісточок;
- натерти сіллю (на власний смак);
- начинити смаженою цибулею з дрібно натертою морквою і часником;
- змастити соусом;
- запекти (температура 200 градусів, 50 хвилин, 10 хвилин - без фольги)
Соус:
- сметана (тільки не майонез)
- уцхо-сунелі (пажитник). Ще одне відкриття, без якого останнім часом я не уявляю страв. Навіть перець чорний став не головний.
- куркума.
Одне прохання: не хайте за фінальне фото. Це була помилка: у мене закінчувалася фольга, і я, прикриваючи рибу, притулив ї до рибини. При запіканні вона прилипла, і тому фото другого товстолоба з відірваним боком і кістками, що стирчать, не зовсім естетичне.
Але на смак - бомба!
Смачного!
До зустрічі в полі!
А ще в мене була скумбрія власного посолу. Солена за дві години. Неймовірна річ.
Але то вже інша історія)))