|
Суровый опыт Восточного Фронта. Часть 2.
Рукопись из окопов.
10.02.2015
Завжди звертайте увагу на дрібниці, деталі та інтуїцію. Інтуїція – це тонкий, але потужний інструмент самозбереження. Прислухайтесь до неї, коли вона шепоче. Все і завжди перевіряйте стільки разів, стільки потрібно для того, щоб переконатись та повірити, що все гаразд. Що не перевірено – то не надійно.
Найцінніше, що є – це життя людини. Все пусто, намарно і ганебно, якщо боєць гине по своїй чи чужій недбалості, тупості чи легковажності. Якщо вже і помирати, то в ім’я перемоги чи задля порятунку бойових товаришів. Тому не зважаючи на свою втому чи рутинність процедур, виконуйте всі правила безпеки поводження зі зброєю та боєприпасами.
Знімайте зброю з запобіжника тільки безпосередньо перед стрільбою чи при безпосередньому очікуванні вогневого контакту. Якщо у не бойовій обстановці поряд з вами товариш зі знятим запобіжником – вкажіть йому на це. Не тягніть руки до його зброї, не кричіть на нього, а просто спокійно скажіть йому. Якщо товариш відмовляється ставити зброю на запобіжник в умовах відсутності бою чи бойового завдання, тоді приймайте рішення: доповідати своєму командиру, або залишити все так, як є. Той факт, що ваш бойовий товариш може мати низькі морально-ділові якості, не стане причиною його відправки додому, і ніхто його від виконання завдання не усуне, і вам з ним служити до кінця. Вирішуйте самі. Краще наполягайте на своєму, і самостійно тисніть на нього психологічно, наскільки вам дозволить ваш характер.
Зброю ніколи не направляйте на цивільних людей чи своїх товаришів! Навіть жартома, навіть поставлену на запобіжник, навіть з від’єднаним магазином. Тільки на ворога! Інакше, щонайменше – отримаєте стійкий до води макіяж на своєму обличчі, щонайгірше – сядете за ненавмисне вбивство.
І пам’ятайте, пальця на спусковому гачку бути не повинно, навіть якщо зброя на запобіжнику. Палець кладете на гачок тільки перед пострілом, коли бачите ціль і маєте намір здійснити постріл. Матеріально-технічну базу та озброєння вивчайте, але не розбирайте боєприпаси з цікавості, залишіть це саперам. Не бавтеся у Рембо, будьте професіоналом.
Перед виходом на завдання, екіпірувавшись необхідним спорядженням, пострибайте на місці, переконайтесь, що на вас нічого не бовтається, не стукається і не бринить. Все потрібно надійно припасувати, а те, що висить, перемотати ізоляційною стрічкою, бинтом чи смужками тканини. Жодний елемент вашого екіпірування не повинен створювати ні додаткових шумів, ні додаткової амплітуди чи динаміки вашим рухам. Досилайте патрон у патронник, ставте зброю на запобіжник і вперед – за перемогою!
Тримайте у голові той факт, що куля завжди летить по дузі. У неї є балістична траєкторія з підвищенням та пониженням. Чітко визначайте відстані та дистанції, і відповідно виставляйте прицільні пристосування. Враховуйте погодні умови, беріть поправки на вітер та швидкість руху цілі. Робіть усе, щоб швидко попадати – це зменшує час чи ймовірність стрільби по вам.
Якщо у вас з’явилась можливість обирати для себе зброю, беріть таку ж, що і у більшості ваших товаришів. На собі багато набоїв не понесеш, а закінчуються вони швидко, особливо в умовах міського бою. Тому вельми корисно мати ідентичний з вашими товаришами калібр, бо тоді вони зможуть з вами поділитись. Якщо ваш товариш загинув, поповніть свій боєкомплект за рахунок його боєкомплекту. Мова тільки про боєкомплект, а не особисті речі. Ви не мародер, а захисник Батьківщини.
Якщо ви йдете у патруль чи рейд, який передбачає автономне існування певний період, то беріть з собою побільше набоїв і гранат. Краще відмовте собі у лишній банці консерви, і візьміть ще одну пачку з набоями. Ви в Україні, їжа тут не проблема.
Зброю доглядайте щодня, незалежно від того, стріляли ви чи ні. В польових умовах в зброї завжди накопичується пил, волога та різне сміття. Ви повинні бути у постійній бойовій готовності, а ваша зброя бути придатною до стрільби у любий момент.
Пам’ятайте, що магазини в підсумках, закріплені на розвантажувальному жилеті в районі грудей, живота чи боків – це додатковий захист тіла. Але найоптимальніший розподіл ваги на корпусі досягається розміщенням магазинів та інших підсумків в районі тазу на тактичному ремені.
Уміння швидко переміщуватись у напівзігнутому положенні є одним з найголовніших після уміння влучно стріляти. Однак пам’ятайте, що при цьому слід уважно оглядати простір перед собою. Всі протягнуті дроти та шнури потрібно переступати, на каналізаційні люки, розкидані дошки та пороги будинків не наступати, сміття та різні предмети на вулиці не буцати ногами і не піднімати руками. Після бою територія та всі об’єкти ретельно обстежуються, і тільки потім, коли будуть виявлені та знешкоджені всі пастки, можна вільно ходити, чогось торкатись чи на щось сідати.
Зупинившись після руху ніколи не стійте. Ставайте на коліно чи лягайте, перемістіться в сторону чи присядьте за укриття. Рухайтесь. Це вимотує, але від цього залежить ваше виживання. Якщо хтось лінується – заставте його. Ви ніколи не знаєте напевне хто і звідки за вами спостерігає. У рухому ціль важче попасти, тому ускладнюйте роботу противнику.
На чатах не спати. Якщо ви не виспались, терпіть, випийте енергетичній напій чи просто ковтніть жменю цукру, зробіть собі дискомфорт чи боляче, але не спіть. Якщо заснете, ймовірність вашої загибелі та загибелі ваших товаришів збільшується геометрично. Тому за сон на службі на фронті можуть неофіційно покалічити, залежно від наслідків, спричинених вашим сном.
Якщо ви проведете тиждень на свіжому повітрі, то зможете виявити курця за 50-150 метрів по запаху. Кидайте курити. Те саме стосується алкогольного перегару. Є інші способи знімати стрес і розслаблятись. Кидайте бухати.
Пчихати можна в себе, спати можна в любій ямі, їсти можна лежачи, справляти природні потреби можна прямо в штани, це не соромно. Головне – не ставайте для ворога мішенню, залишайтесь живим і функціональним. Померти легко, але це не ваша задача, нехай її виконує противник. Все інше – стереотипи.
Не шкодуйте противника. Він вас не шкодуватиме. Якщо сумніваєтесь в результаті стрільби – стріляйте ще раз. Якщо потрібно – спустошуйте увесь магазин, ви маєте бути впевненим, що ви досягли результату.
Майте на увазі, що розрекламований радянсько-російською пропагандою автомат Калашникова було зроблено для масових армійських підрозділів на підставі досвіду Другої світової війни, тобто максимально дешево. Це відносно надійна, але не високоякісна і не високоточна зброя. АК-74/47 також відмовляють і мають затримки при інтенсивній стрільбі. Ваша зброя в любий момент може відмовити. Якщо не відмовить автомат, то можуть раптово для вас закінчитись набої, тому формуйте у собі готовність до ймовірних несподіванок. Для цього потрібно мати відпрацьовані варіанти ваших дій, доведених до автоматизму. Наприклад: швидкий перехід від автомата на пістолет чи ніж, переведення зброї у інше положення (з правого плеча на ліве чи навпаки), швидка зміна позиції та перезарядка, і так далі.
В любій ситуації зберігайте рівновагу. Ваші квадратні від переляку очі ваших побратимів не підбадьорять. Навіть якщо вас охоплює жах, і волосся стає дибки, виглядайте байдужим і спокійним. Тому що саме ви – укроп, бандерівець, каратель і натовський легіонер в одному флаконі, наводите невимовний жах на всіх сепаратистів та рашистських вояк з член*. Не розчаровуйте ворога.
Однією з постійних проблем на фронті є ідентифікація своїх-чужих. Можна вступити у бій із своїми ж підрозділами і воювати до того моменту, коли не зрозумієте, що ви стріляєте не по ворогу. Це неприємна ситуація, але винними в цій помилці будуть дві сторони. Тому не скандальте, а зрозумійте із-за чого так трапилось і врахуйте це на майбутнє.
Всі завжди ні до чого не готові. І ви теж. Просто робіть те, що повинні, тут і зараз. Ніколи не вгадуйте, не створюйте гіпотез, не робіть припущень, але робіть все напевне на основі здорового глузду.
Пам'ятайте, якщо противник у зоні досяжності вашої зброї, то і ви, очевидно, також в зоні досяжності його.
При штурмі будівель, індустріальних споруд завжди використовуйте у першу чергу гранати. У дверних прогалинах можуть бути різні перешкоди, від яких граната може відлетіти у вашу сторону. Тому перед заходом у приміщення закотіть туди гранату по підлозі. Оскільки корпус гранати не завжди розривається на дрібні фрагменти, то і ефект її дії може бути зумовлений вибуховою хвилею, а не уламками. Ворог може бути оглушений але не уражений. Якщо приміщення досить велике, то про всяк випадок закотіть туди ще одну гранату, чи дві. У віконних прогалинах можуть бути натягнуті металеві сітки проти закидання гранат. Будьте уважні.
Допоки ви працюєте по одному приміщенню, інші контролюють проходи у решта приміщень. Тримайте все під прицілом. Зачинені двері не смикайте за дверну ручку і не вибивайте собою. Вони можуть бути замінованими. В приміщеннях нічого не відчиняти, прилади не вмикати, нічого не торкатись – усе може бути замінованим. Якщо ви виявили мінування, не лізьте до вибухового пристрою. Сапери дуже рідко знімають міни та вибухові пристрої, частіше просто підривають їх на місці. Ризик має бути мінімальним.
В стінах можуть бути проломи завішані ганчірками та килимами, прикриті панелями та меблями. Таким чином ворог може швидко переходити з кімнати в кімнату. Майте це на увазі.
В житлових будинках чи офісах не всі стіни є несучими, багато перетинок ставлять з легких плит, які без проблем прострілюються. Врахуйте це.
Якщо вам потрібно стріляти з приміщення на вулицю, то не потрібно підповзати до підвіконня чи стояти збоку від вікна. Відійдіть вглиб приміщення, станьте на якесь підвищення і стріляйте із-за стіни іншої кімнати чи коридору. Вас буде важче помітити та й ви матимете шанс швидко заховатись від гранати, яку можуть закинути через вікно.
Уламки цегли, бетону чи штукатурки, рештки облицювальної плитки, вибиті вогнем зі стін, також є вражаючими елементами. Якщо на вас немає балістичних окулярів, то вам слід особливо берегти очі від травм.
Якщо побачили противника у своєму секторі, а він вас ні, не поспішайте стріляти. Зробіть доповідь своєму командиру, він визначить подальший порядок дій. Якщо ви помітили противника, а він вас ще ні, то не потрібно смикатись. Ваші різкі рухи можуть привернути увагу противника. М’яко, плавно, без поспіху і галасу, спокійно займіть позицію.
Ваша задача на перший час – залишатись живим, всмоктувати в себе всю інформацію, вчитись і наслідувати бувалих та допомагати їм. Не тіште себе ілюзіями про героїзм. Якими були ваші вчинки покаже результат бою. Свою готовність до адекватних рішень та самостійних дій ви відчуєте згодом. Ваш час прийде.
Будьте морально готовими стріляти в людей у цивільному одягу, навіть у жінок. Ворог створюватиме із затятих зрадників Вітчизни організовані групи пособників, грабіжників та бандитські формування, які зазвичай чинять в нашому тилу терор та саботаж, мають засоби ведення війни та готові убивати своїх співвітчизників. В умовах війни любі диверсійні групи, навіть ті, що створені з жінок, знищуються на місці. Крім того, жінки-військовослужбовці є і у підрозділах противника, вони також є навченими бійцями, тому у бою вони не вагатимуться щодо вас, відповідно, не вагайтесь і ви щодо них.
Особливу увагу вділіть медичній допомозі. На полі бою кожен з вас – сам собі фельдшер, оскільки більшість поранень та пошкоджень залишають вам на життя хвилини, якщо не секунди, чекати на кваліфіковану допомогу ніколи.
При пораненнях бувають венозні і артеріальні кровотечі. Обробляються вони по-різному. Краще про це завчасно взнати у професійних медиків і потренуватись самостійно надавати невідкладну допомогу. Однак є фундаментальні основні правила щодо дій при будь-яких кровотечах.
При любому пошкодженні поверхні шкіри завданням номер один є зупинка кровотечі. При зупинці кровотечі на етапі невідкладної допомоги немає жодного значення зовнішній вигляд, причина виникнення, розташування і розмір рани, а також колір крові та інтенсивність кровотечі. Якою б не була кровотеча, правила її зупинки завжди однакові!
Правило перше: постраждалий повинен перебувати у такому положенні, в якому рана буде вище рівня серця. При пораненні руки – підніміть її; при пораненні ноги – вкладіть постраждалого на спину трохи підніміть пошкоджену ногу; при пораненні тулуба – вкладіть так, щоб пошкоджена сторона була зверху.
Правило друге: для зупинки любої кровотечі рану потрібно притиснути!
Тиск на рану має бути інтенсивним. Інтенсивним настільки, щоб кровотеча зупинилась. Навіть якщо вам не вдасться повністю зупинити кровотечу цим способом, ви майже завжди зможете значно зменшити швидкість втрати крові і дочекатись допомоги.
Для тиску на рану можна використовувати руки (пальці) рятівника, руки (пальці) постраждалого при тій очевидній умові, що постраждалий розуміє, що ви від нього вимагаєте, і що він в стані це виконати.
Якщо час проявлення кровотечі дозволяє, завжди краще використовувати підручні тканини: частини одягу, носовички, рушники, простирадла, стрічки матерій і т.д. – люба тканина між місцем кровотечі та рукою дозволяє зробити тиск на рану більш рівномірним і ефективним. Чим рана ширша, тим інтенсивніше кровотеча, тим більше актуальним є дане положення. Розмір шматка тканини, яким ви притискаєте рану, повинен бути більше розміру рани.
Ідеально для притискання рани використати стерильні тканини – бинти, марлеві серветки, тощо. Якщо вони під рукою, якщо кровотеча незначна, якщо на пошук стерильного бинта потрібно зовсім мало часу – це дуже добре.
Якщо рана глибока то треба провести її тампонаду: порожнину рани туго заповнити тканиною, а вже саму тканину притиснути рукою.
Увага! При інтенсивній кровотечі чистота матеріалу, яким ви притискаєте рану чи здійснюєте тампонаду, не має жодного значення. Головне – якомога швидше зупинити кровотечу. З інфекцією буде у спеціалістів час і можливість розібратись потім.
Кровотеча (особливо інтенсивна) може не зупинятись досить довго. Допомога до вас може прийти не швидко. Задіявши руки для зупинки кровотечі ви у принципі можете не мати можливості звернутись будь-куди по допомогу. Звідси і завдання: тиск рукою на рану замінити стискаючою пов’язкою.
Робити це потрібно тоді, коли: 1) інтенсивність кровотечі зменшилась; 2) коли ви заспокоїлись і точно знаєте де швидко знайти необхідні для перев’язки речі; 3) у вас є помічник, який знайшов і приніс перев’язувальний матеріал, або який може притиснути рану доки ви шукатимете.
Увага! Якщо допомога близько і вам вдалося зупинити чи послабити кровотечу, продовжуйте притискати рану, втішати та заспокоювати пораненого і більше нічого не робіть. Потерпіть ще трохи, і нехай далі пов’язку накладають спеціалісти.
Не викидайте матеріал, який ви використовували для зупинки кровотечі: це дозволить медичним працівникам оцінити об’єм втрати крові.
Для накладання стискаючої пов’язки використовуйте смужку тканини. Чим буде ця смужка: спеціально призначеним для перев’язування бинтом, шарфиком, що опинився під рукою, чи відірваним шматком простирадла – взагалі не принципово.
Незалежно від того, де знаходиться рана, накладання пов’язки складається з двох етапів.
Етап перший: на рану накладається складений у декілька разів шматок тканини (рулон бинта, декілька марлевих серветок, складений носовичок, дитяча підгузка і т.д.), і цей шматок притискається рукою.
Етап другий: тиск на рану рукою поступово замінюється тиском смужок тканини, накладаючи їх рухами по колу, і щільно притискаючи до рани.
Якщо після накладання стискаючої пов’язки кровотеча продовжується (тканина набрала крові), у жодному разі не знімайте пов’язку! Додатково обмотайте рану ще декількома прошарками тканини, збільшуючи силу стискання.
Джгут. Самим небезпечним, екстремальним і відчайдушним способом зупинки кровотечі із пошкодженої кінцівки є накладання джгута. Джгут – це вузька і довга смужка тканини, резини, мотузки, якою перетягують кінцівку вище (!) місця кровотечі, забезпечуючи притискання судин до кісток. Ефективне накладання джгута завжди призводить до повної зупинки кровообігу в кінцівці і значному (часто незворотному) пошкодженню тканин і нервових стовпів. Саме тому накладання джгута – крайня міра, небажана у більшості випадків.
Покази до накладання джгута:
решта способів зупинки кровотечі неефективні;
пошкодження кінцівки настільки значні, що неможливо визначити місце кровотечі;
відсутність кінцівки (травматична ампутація);
багато постраждалих на одного рятівника, і немає часу на інші способи зупинки інтенсивної кровотечі;
у постраждалого декілька ран, а рятівник один (наприклад, одночасне поранення руки і ноги);
Правила накладання джгута:
джгут накладається вище місця кровотечі;
джгут накладається тільки на стегно чи плече;
час накладання джгута чітко фіксується (записується будь-чим на пораненому);
неможна використовувати для накладання джгута тонкі матеріали, що здатні пошкодити поверхню шкіри (спричинити поріз чи розрив): дріт, рибацька волосінь, нейлонова мотузка, шовкова нитка, тощо.
Що важливо: під час бою часу на роздуми немає, все швидко змінюється, в тому числі показники вашого здоров’я чи здоров’я вашого товариша при пораненні. При венозній кровотечі ваш товариш помиратиме декілька годин, а з артеріальною – максимум 20 секунд, а далі – втрата свідомості та початок гіпоксії. Якщо ситуація вкрай гостра, ви перебуваєте під безпосереднім обстрілом, то максимум, що ви можете зробити під кулями для свого товариша – це швидко накласти пов’язку чи джгут і відтягти його в укриття. Накладання джгута є самим небезпечним підходом до зупинки кровотечі, але вам потрібно воювати далі, щоб не скласти пораненому товаришу компанію. У вашого товариша тоді буде приблизно пів години чи година часу, щоб самому добратись до медпункту, або почекати на спеціаліста, чи допоки ви звільнитесь.
Джгут завжди тримайте під рукою. В зовнішній кишені, підсумку з швидким доступом, на розгрузці, тощо. Не мотайте джгут на приклад, на тримайте його на морозі чи сонці. Звичайний медичний джгут розтягується, пересихає, втрачає свої властивості під впливом постійного навантаження чи перепаду температур, і у критичний момент може просто порватись. Винятком є турнікети з синтетичних матеріалів, які спеціально призначені для екстремальної експлуатації та оперування однією рукою.
Окрім турнікета майте у швидкому доступі бандаж, оброблений кровоспинним засобом. Вовтузитись в стресовій ситуації з кровоспинним порошком чи гранулами ви не зможете – це робота спеціаліста, краще мати готовий до застосування бандаж. Майте при собі два. Один ви віддасте товаришу при потребі, а вже через мить самі можете його потребувати. Бинти краще мати еластичні, вони дозволяють накладати тугі і щільні пов’язки. Марлеві бинти – це минуле століття, але за відсутністю іншого, підійдуть і вони. Майте при собі.
В силу специфіки ведення війни в умовах міських завалів, польового бруду чи лісу ви, як правило завжди, будете пітними та замурзаними, а ваш одяг брудним. Слідкуйте за особистою гігієною навіть у самих незручних умовах проживання. Нігті підстригайте регулярно. Ноги мийте щодня. Носки міняйте не рідше одного разу в три дні. Зуби чистити пастою не завжди вийде, але полоскати їх водою після їжі потрібно обов’язково. Якщо не маєте можливості помитись – намочіть більш-менш чисту ряднину та обітріть нею тіло, або скористайтесь вологими серветками. Люба відкрита рана в польових умовах є загрозою зараження та нагноєння. Обробляйте їх доступними засобами.
Ще перед боями подумайте про смерть та каліцтво, прийміть внутрішнє рішення і заспокойтесь. Під час бою просто працюйте, війна – це теж робота. Плакати, лякатись та осмислювати побачене будете потім, після бою. Не впадайте у ступор від виду крові, ігноруйте галас боягузів чи стогони поранених, дійте, рухайтесь, воюйте.
У Святому Письмі сказано, що і волосина з голови людини не впаде без відома Творця. Ваша чаша вас не мине.
На війні шаблонів не існує. Потрібно швидко вчитись та проявляти кмітливість, бути завбачливим та терплячим, не відмовляти у допомозі і приймати допомогу від інших. І завжди пам’ятайте, що немає нічого вічного під сонцем, усе минає, і єдиною найбільшою цінністю було, є і буде – це людське життя.
_________________
_________________________
ТОЗ-БМ, ИЖ-18М, СКС, Винтовка Мосина7.62х54R
Ирландский Сеттер "Линда"
|
Вход
Регистрация
Галерея
FAQ
Сохранению ясной погоды служат такие приметы:
К ухудшению погоды:
Плохая погода сохранится, если: