Форум ОХОТА и РЫБАЛКА

Гена, у меня даже утка в морозилке с открытия лежит
(правильней сказать набор костей и шкуры )

Ну так нормально! Я по утке в этом году не стрелял еще

Теща начала жаловаться, что ей на даче холодно и нужно забирать ее в Киев. Как будто в киевской квартире тепло? Ну да ладно, пришлось ехать, хоть и не
сильно хотелось Многие меня поймут, а некоторые нет.
Проезжая между Демидовым и Дымером заметил над трассой пролетающих вяхирей, то одиночки, то парами, то стайки. И все в одном направлении, стало очень
интересно. Теща подождет, сворачиваю в сторону, проехал пару километров и нашел кормовое поле. Подсолнух почти созревший, голуби летают, как пчелы.
Ура, завтра суббота и можно порезвиться. Заехал в Глебовку к егерю за отстрелкой и радостный (даже присутствие тещи не омрачило моего настроения) помчал-
ся домой.
Рано утром, еще затемно я уже расставил чучела на подсолнухе в месте предполагаемого пролета, а сам замаскировался в небольшой рощице. Место, лучше не
придумаешь, естественное укрытие под разлогим деревом и обзор прекрасный, и стрелять удобно. Вяхирь любит поспать и первые птицы начали появляться около
семи часов, но пролетая над моими чучелами хитро посматривали в мою сторону и летели кормиться на средину поля. При этом высота полета сто метров, а среди
поля резкое снижение и посадка. Видимо такие, как я уже успели научить их уму- разуму. Кстати, некоторые птицы, когда пролетали мимо меня, крутили большим
маховым пером у виска. Чего это они? Вообщем уехал я домой без выстрела...
После обеда, вооружившись "гаубицей" и снарядив патронов для дальнего выстрела, поехал я искать удачи на вечерней кормежке. Не ставя уже никаких чучел,
голубью они до одного места, побрел я по подсолнуху до средины поля. Километра полтора пути и горькое разочарование, там на пригорке подсолнух мне в колено
и спрятаться такой, как я дылде, можно только лежа. Пришлось так и делать. Залег в каких то бурьянах и наблюдаю, при подлете птицы вскакиваю и стреляю
в хохочущих голубей. Сколько раз я промазал никто не знает и я скромно промолчу, но два раза все-таки попал. А зачем больше? Их же патрать нужно
Всем ни пуха, ни пера!!!

Дорогу осилит идущий
Ты нашёл свою добычу, с полем!
И с прекрасным отчетом!

З полем, гарно написано.

Ваня, то вона знайшла мене , і смішно і сумно. Завжди основною здобиччю була качка, але наш помічник Дар пішов в вічний
світ полювання (на 17-му році!!!) і тепер підняти ту качку на крило нема кому.

Тезка, дякую, то так щось навіяло. Таке було полювання, такий і звіт

Чиркану і я пару слів.
Як правильно сказав Петрович, з перепілкою ми пролетіли, як фанера над Парижом. Але така файна погода як була ціми вихідними не кожен день буває, і марнувати такі дні, гріх. Тому собаку в машину і гайда в Осокорківськи луги, цього разу під Гніден.
Нічого надприроднього не було, але собака побігала на славу, поганяли трохи сімейку куріпок. Стриляти не можна, а трохи поганяти, щоб крила розім'яли, я думаю можна.
Та поїхали на одне із озерців на вечірній лет. Доречі поки гуляли то бачив тільки одну качку високо в небі, та ще одна плавала серед рибалок, мабуть знає що там її хер хто буде стриляти. Хитруля.
Ну а що стосується вечірнього лету, то налетіла тільки одна пара, яку я благополучно прос...в, точніше стриляв, але не влучив. Як казав один товариш у кіно: "бах-бах, но мимо".
Але саме головне що час провели з задоволенням.

А мені більш цікаві отакі звіти як пролетіли з качкою ніж мішок риби чи мішок птахів.
Усіх з полем!

100%+1

В угіддях був, дичину бачив, собака працював. Чудова погода і море позитиву.
Що ще треба? Отримав все, за чим ми їдемо! З полем!

Згоден повністю.
Дякую.

с полем, мужчины!

Саня, спасибо! Присоединяйся

я уже забыл как мое ружье выглядит )) там если не птицы гнездо свили, то паутина точно )

Хочу поділитися з шанованим товариством враженнями про полювання в яких приймав участь ціми вихідними.
Почалося все як завжди, дзвінок товариша який повідомив що в їхньому колективі один боєць не може поїхати на полювання, тому може взяти мене. Двічі просити мене не треба, тим більше що про це полювання я мріяв цілий рік.
Короткі збори і ось ми вже в дорозі. Місце призначення Миколаївська область, Василинівський район. Далі традиційні посиденьки, пісні та пляски до двох годин ночі.
А зранку в бій. Місця гарні, дичина є, було усе, і гарні стойки Біта, і прикрі промахи, взагалі все як повинно бути.
Результат полювання хоча і не дуже вражає, за два дні охоти, 10 чоловік, 10 фазани. Але то не важливо, головне море позитиву та задоволення. Та й особистий результат мене тішить, з десяти пивнів чотири мої з Бітом, і один особисто його, знайшов.
Правда собака змучилась так що в понеділок зранку і на вулицю не хотів йти. Але то таке, дрібниці. Ну якось так, тепер пару фоток