Дістав мене вже Володя з Харкова своїми зайцями, та так, шо кушать ні магу.
Багато років не стріляв його, вирішив - треба, але торік скільки не виходив, а не фартило.
Може я забув де шукати, а може зайчисько на мене образився, хто зна.
Ту зиму таки розплутав сліди, знайшов, навіть стріляв...
Нє, що вам казати, ви ж самі знаєте який зараз шріт? Г?
Отож!
Коротше, лежу з Вікусею

дивлюсь на Володі здобич і раптом ясно бачу того зайця, що мені дулю дав.
Фігасобі, думаю, марю чи перепив?

Зайці ввижаються!
Та ні, кава міцна така, щоб краще спалося, але ж не настільки?
І ось перед очима бачу той бур'ян де ми зустрілися і ясно бачу його.
Треба їхати, це ж така справа, що ніщо вже тебе не зупинить як потягне.
Пішов шукати старі патрони, бо пам'ятаєте ж, що шріт г!
Таки знайшов одиничку, насипом кілька штук.
Кинув до кишені та пішов спати.
Вранці телефон ще не задзвонив, а я вже прокинувся і планую маршрут.
Дружина встала, приготувала сніданок та й знову лягла досипати, а ми з собакою у сутінки.
Дорогу малювати не буду, асфальт добрий, шини шурхотять, звертаю в угіддя і неспішно добираюся до заповітного місця.
Вітру практично немає тому ходимо як хочемо.
Бур'ян чималий, Вікусю не бачу, лише коли підстрибує щоб мене побачити.
ось почала петляти, почула слід, йду за нею, але й топчу кущики. звертаємо вліво, лишилось метрів з тридцять до чистого...
Згадав, що завжди треба йти до кінця ... та і соба розвернулась і крутить.
Тут бачу як сірий крадеться від неї, тишком-нишком і на мене, побачив, а як мене не побачиш?
Я у шапці під два метри!
Він давай тікати петляючи, а я не можу розгледіти де собака?
Проте цілюсь і як тільки зробив черговий поворот тисну на гачок.
Гримнув постріл і...
Хрін його знає, у бур'яні ж не видно, бачу бур'ян хитається, в одному місці.
Підхожу, а то його Віка тріпоче...
Тільки похвалив, як раптом лапами по пиці отримала, подивилась на нього і каже - а в рот тобі ноги!
І відійшла, мабуть образилась.
Радість моя змішалася з сумом, бо таки шкода скотинку, але ж...
Бог кожному щось дав і маєш вибір скористатися цим правом чи ні.

Так що здобич моя законна, буде прибавкою до столу, а не задля розваги.

Давно обіцяв друзям приготувати зайця смачненького, та свого, а не чужого.
Далі був ще бекас,

але тут все як завжди.

Бекас є, літає добре
З полем тих хто був!
Ні пуху, ні пера тому хто завтра йде!