Форум ОХОТА и РЫБАЛКА

чтобы что-то ответить на слова Володи, нужно уметь говорить душою, так как он.
Помолчу...

Царство ИМ небесное!

Встреча
(Другу Ричу и другу Михалычу)

Сколько раз за столом,
Под симфонию вьюг.
Пил и плакал без слез,
По тебе, милый друг.

Я ходил, я искал,
Выбивался из сил
Когда ветер в глаза,
Мокрым снегом лепил.

И в бродячих пустых -
Больше тысячи раз -
Я твое видел в них
Отражение глаз.

А бродячие псы -
Это больно вдвойне –
Потянули носы,
Ищут друга во мне.

То в одних, то в других
Тычут мордой в пальто,
И боятся, что их
Не заметит никто

А когда-то, снуя,
По лугам и прудам
Ты же верил, что я
Никогда не предам

Три тяжелых зимы
Без тепла и еды,
Ждал, что встретимся мы,
Оставлял мне следы.

Мчусь к тебе, рвусь, несусь,
Старый пень, старый хрыч.
Слез теперь не стыжусь:
Здравствуй, друг! Здравствуй, Рич!

(с) Ovod

Володя, спасибо!

Молитва за кіборга

Вечір з дощем
Сірим плащем
Небо закрив ущент.
Сльози біди -
Краплі води
Ллють на твоє плече.

Здрастуй, боєць!
Ти – молодець!
Подих відвів – і в бій!
Кулі дурні -
Як на війні.
Лиш би б ти був живий!

Шріт від гранат,
Кожен снаряд
Лиш би тебе минув
Мусиш – пильнуй,
Треба - чергуй,
Лиш би б ти не заснув.

Мужність твою
В ближнім бою
Ворог таки діжде:
Руки складе,
Ниць упаде -
І на той світ піде.

Братику мій,
Слава тобі!
Слава таким, як ти!
Мали б спасти -
Не допустить.
Ти нас за це прости.

Дощ лишень вщух,
Замість дощу
Смуги вже сніг укрив.
Літак у літах -
Ранений птах
З тобою іще б, пожив.


Вклякший стою,
Бога молю:
Боже, теплом зігрій!
Кіборге мій,
Братику мій
Лиш би б ти був живий.

(с) Ovod
(вересень-грудень 2014)

(до Володі Муза повернулась )

Дякуєм тобі друже за твої вірші!

Мне друзья из Москвы и Карелии
Пишут «правду» про нашу войну…
Я бы русским друзьям поверила,
Если б не был мой брат в плену...
Если б улицы наши тусклые
Не заполнили "гости" с Кавказа…
Если б «братья» смоленские, русские(!!!)
Не стреляли в детей Донбасса!
Я бы спорить ни с кем не стала,
Если б чистое было небо,
Если б утром старуха-мама
Не рыдала над коркой хлеба!
Если б в горловский тихий двор
Не свозили десятки убитых
И в Донбассе их триколор
Не ходил по рукам бандитов!
Чебоксары, Саратов, Бийск
Знают «правду» про нашу войну!
Знают «правду» со слов убийц,
Разбомбивших мою страну…

Тетяна Малахова

Каждое слово в точку!

Меня тоже зацепило!!!

"Українське військо, мов з могили встало..."




Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!

Вільну Україну не скують кайдани:
В обороні волі наше військо встане,
Заревуть гармати, закричать шаблі, -
Не дадуть в наругу рідної землі.

Від дощу, від грому оживе руїна,
Зацвіте квітками вільна Україна,
Творчий Дух народу із могили встане,
І здивують всесвіт лицарі-титани.

1917
Олесь Олександр

Ковдра теплая, подушка
Огорнули, мов хмаринка.
Із-під ковдри зиркне вушко –
Сном солодким спить дитинка.

За вікном – зимовий вечір,
Іскри з неба сиплють зорі.
Кароока спить малеча,
А в цей час Святий Микола

Розкладає подарунки
Під подушки потаємно
І до серця поцілунком
Доторкається приємним.

Дідуся малеча знає,
Що крізь сон думки проносить,
З Миколаєм розмовляє
І у сні Святого просить:

Любий Отче Миколаю!
Я за всю свою родину
Тво́ї милості прохаю:
Помолись за Україну!

Щоб лихі минули зливи,
Миру дай, добра й достатку,
Щоб були мої щасливі
Брат, сестричка, мама й тато!

(с) Ovod


Друзі мої! Зі Святом вас! Відчуйте себе дитиною.

Я навчу цього віршика своїх онуків.

Петрович!
Ты мне хочешь любезно сделать комплимент, что я становлюсь классиком?
Приятно, однако! Спасибо.


Стих сегодняшний. Утром, когда будил своих детей и искали потом подарки с ними, такая и радость и грусть накатили: радость - ноги длиннее кровати, грусть - когда успели??? Захотелось почувствовать себя ребенком, но с мыслями взрослого.

Так не бывает.
Беззаботное детство не возвращается.
Володя, добрый стих.