Форум ОХОТА и РЫБАЛКА

Кстати, где-то у выживальщиков читал, что перемолотое сало, запиханное с помощью кулинарного шприца в пустой тюбик из-под зубной пасты, долго хранится. Опять же удобно употреблять и мало места занимает.

Здорово,надо попробовать...

Мабуть, у пустий пакетик від кетчупу чи майонезу , буде легше впихнути. або у пакетики з кришкою від "молочки"

Гена первый пост в этой теме ты наверное не осилил

Правильно, а то пока читал про ваше сало, чуть слюной клавиатуру не залил. Пришлось пойти поесть борщ, с чесноком и Мариупольским салом

Если можно то выкладывайте фото или ссылки на полезные вещи. Например интересует где лучше/ в чем, хранить медикаменты и если можно не только походный но и домашний, из расчета на несколько людей.

Определяем время до захода солнца с помощью пальцев

Полезно знать, сколько времени осталось до момента, когда солнце скроется за горизонтом и начнёт темнеть. Неважно, находитесь ли вы в походе или просто отдыхаете где-то на природе, желательно заблаговременно подготовиться к ночёвке. К счастью, есть очень простой способ определить время до заката, и для этого вам понадобится только ваша рука.

Итак, всё что необходимо сделать — вытянуть руку так, чтобы солнце как бы лежало на вашем указательном пальце. Теперь считаем количество пальцев до горизонта. Если у вас более-менее стандартная толщина пальцев, то каждый палец будет равен приблизительно 15 минутам до заката.
Тем, кому посчастливилось быть обладателем пальцев совсем нестандартного размера, можно посоветовать один раз провести опыт, заметив время, которое необходимо для того, чтобы солнце опустилось на 1 палец вниз.

Улыбнуло...

После зубной пасты не надо. Ну, если только человек любитель есть зубную пасту.
Отмыть тюбик практически не возможно, запах остается.

Неа. Просто распечатал.


Об'єм значно більше, ніж від пасти. Більше місця займае.


Что, вообще не отмывается!? Надо попробовать.

Я в школе повидлом набивал, вкус жемчуга непередаваемый

Звездная ночь, а сколько времени прошло?
Засекаем любую звезду на перпендикуляре от Полярной к горизонту. В данном случае Кохаб.
Через 6 часов эта линия повернется на 90 градусов. Соответственно 15 градусов на час.
Картинки не влазят , а сжать мне их нечем сегодня.
Поэтому ссылка на файлообмен https://yadi.sk/d/Mr047acteHfbe

12 ошибок при оказании первой помощи.

1. Лишние шевеления.
Запомните: пострадавших в ДТП и упавших с высоты до прибытия скорой трогать можно только если там, где они лежат, опасно находиться физически (горящий дом или машина, накренившееся дерево, прибывающая вода и т.п.).
Правило «не двигай и не переворачивай пострадавшего без жизненной необходимости» написано кровью и чернилами, выводящими страшное слово «инвалидность». Достаточно сказать, что спасатели иногда предпочитают разбирать автомобиль вокруг пострадавшего, чем насильственно вытаскивать его оттуда.
Не нужно также дергать лишний раз людей с подозрением на инфаркт или инсульт. Такой человек не должен идти в стационар на своих двоих с поддержкой, его нужно нести на носилках. В противном случае «поход» может стоить ему очень дорого.
2. Вправление «вывихов».
Вы на 100% уверены, что у пострадавшего вывих, и собираетесь его вправить. Остановитесь!
Задайте себе простой вопрос: способны ли ваши глаза испускать рентгеновские лучи? Если ответ «да», то вам в Нобелевский комитет или в ближайшую психбольницу.
В остальных случаях (в условиях, отличных от тайги или пустыни) нельзя вправлять самостоятельно то, что похоже на вывих. Потому что даже опытный врач не рискнет определять такую травму на глаз.
Адекватные действия в подобной ситуации: поврежденную конечность обездвижить, вызвать «скорую» и ехать в травмпункт.
Теперь об обездвиживании. Накладывание шин – это не приматывание сломанной руки к прямой палке. Если решили заняться наложением импровизированной шины, имейте в виду: конечность нельзя выпрямлять насильственно! Ее прибинтовывают как есть – в текущем наиболее удобном для пострадавшего положении так, чтобы было обездвижено не только место перелома, но и два, а в некоторых случаях три ближайших сустава.
3. Неумелое жгутование.
При остановке кровотечений методом наложения жгута (начиная с «не там» и заканчивая «надолго») делается столько ошибок, что многие специалисты призывают ограничиваться просто тугой повязкой, сгибать конечность в суставе, который находится выше пострадавшего сосуда, или туго тампонировать рану.
В большинстве случаев этого вполне достаточно. При этом повязки не меняют, а накладывают одна на другую. Прибывшие медики по ним смогут оперативно оценить кровопотерю.
Ну, а если речь идет о самом страшном артериальном кровотечении, не стоит тратить драгоценное время на поиски жгута. Как можно быстрее пережмите пальцами фонтан алой крови, иначе до момента применения знаний по жгутованию человек может не дожить.
Даже в случае артериального кровотечения помним, что расчетное время наложения жгута не более 1 часа зимой и 1,5-2 часов летом. А лучше вне зависимости от времени года распускать жгут каждые 20 минут, дабы потом пострадавший не «благодарил» за потерянную конечность.
4. Остановка кровотечения из носа запрокидыванием головы.
Если запрокинуть голову, то кровь из носа идти перестанет. Вот только прекратится ли кровотечение? Нет. Просто кровь будет стекать в носоглотку, а потом в желудок. Вроде как ничего смертельного, но, во–первых, мы не видим, продолжается ли кровотечение или нет? А во-вторых, есть такая неприятная штука как кровавая рвота.
При носовом кровотечении адекватная помощь: слегка наклонить голову пострадавшего вперед, затампонировать ноздри чистой салфеткой или ваткой, смоченной в перекиси водорода, а потом уже выяснять причину произошедшего.
5. Лекарственная терапия по наитию.
Это самый «увесистый» пункт программы, потому что, несмотря на прямые запреты врачей «это лекарство назначено только вам, не советуйте его никому», в нашей культуре принято рекомендовать препараты для внутреннего применения, исходя из волшебного метода аналогии – «раз мне или еще кому-то в этой ситуации помогало, значит…». Так вот – ничего это не значит!
Если человеку плохо, не предлагайте ему лекарства, которые помогали в аналогичной ситуации. Во-первых, совершенно не факт, что схожие внешние симптомы вызваны той же проблемой. Во–вторых, лекарства имеют особенности применения, противопоказания и побочные эффекты, не очевидные для людей без медицинского образования.
Наиболее частая «лекарственная» ошибка – предлагать нитроглицерин всем, кто держится за грудную клетку. Последствия такой помощи могут быть хуже, чем можно представить, вплоть до резкого снижения давления до критического уровня.
Единственное исключение: пострадавший сам просит определенный препарат или ингалятор. В этом случае, скорее всего, он хроник и имеет рекомендации от лечащего врача.
6. Искусственная рвота в случаях, когда ее нельзя допускать.
При отравлениях обычно советуют вызывать у пострадавшего рвоту. Однако этого категорически нельзя делать при подозрении на отравление кислотой, щелочью и другими едкими веществами.
Если же рвота оправдана, то не нужно самостоятельно использовать марганцовку, соду и т.п. Все что нужно – это много теплой воды.
7. В рот ему ложку – посылка неверная.
Чаще всего от насильственного всовывания чего-то в зубы страдают эпилептики. От ложек, отверток и даже ножей, с помощью которых сердобольные граждане пытаются оказать помощь при приступе, вреда много (сломанные зубы и травмы горла от металлических и обструкции трахеи и бронхов от более хрупких предметов), а толку обычно мало.
Не надо со всей силы удерживать эпилептика за руки и ноги, достаточно слегка поддержать голову, что бы избежать травм, а когда судороги утихнут повернуть человека набок.
8. Масло на ожог, йод в рану.
Ни маслом, ни всевозможными пантенолами смазывать свежий ожог нельзя. Если, конечно, нет желания усугубить ситуацию.
Правильно охлаждать пораженное место холодной водой, но только не минуту-две, а 10–15–20.
Лить йод, спирт и зеленку в глубокую рану также бессмысленно – никакой пользы это не принесет. Только вред. В неумелых руках эти вещества нужны только для смазывания царапин. В остальном же «чайникам» безопаснее использовать раствор фурацилина, или закрыть чистой повязкой (стерильной) или же в крайнем случае перекись водорода.
9. Хлопки по спине подавившегося.
Этот распространенный способ помочь поперхнувшемуся человеку не является самым безопасным. В определенных случаях такие хлопки могут способствовать еще более глубокому проникновению инородного тела в дыхательные пути.
Определить попадет ли этот случай в категорию опасных заранее нельзя, поэтому лучшая стратегия в этом случае – самому пострадавшему (по возможности без паники) наклониться вперед и сделать несколько резких выдохов. Или окружающие могут обхватить его сзади под мышки и надавить на солнечное сплетение (не на грудь).
10. Неумелая сердечно-легочная реанимация.
По идее делать непрямой массаж сердца и искусственное дыхание должен уметь каждый, по крайней мере, этому учат, начиная со школы. Но, если вы не умеете, то лучше не браться. А если умеете, то учтите несколько замечаний.
Первое – если у человека бьется сердце и прощупывается пульс, такие мероприятия не нужны! Второе, лупить со всей дури по грудине не нужно и опасно.
Прекардиальный удар, нанесенный неспециалистом, скорее всего, никакой пользы не принесет, зато можно сломать ребра и нанести еще кучу травм.
11. Извлечение предметов из ран.
Можно достать занозу из пальца, слегка проколовший кожу гвоздь или осколок тарелки, явно не перерезавший палец пополам. Но никогда, ни в коем случае нельзя извлекать никакие предметы из более-менее серьезной раны. Даже если в человеке торчит кусок ржавой проволоки.
Если переживаете за инфекцию – так уже поздно, вся зараза уже давно внутри, с ней можно бороться потом, в отличие от кровотечения.
Врачи «скорой» не для дяди следователя придерживает ножи и прочие посторонние вещи на месте до момента, когда пострадавший окажется в условиях развернутой операционной. Потому что в чистом поле, на дороге или дома им нечем будет останавливать кровотечение, которое может открыться после извлечения предмета из раны, и восполнять кровопотерю.
Как бы страшно не выглядел человек с ножом в груди, вынимать его самому категорически нельзя.
12. Алкогольная терапия.
Обезболивание алкоголем вошло в фольклор прочнее, чем хотелось бы. Прежде чем предложить кому-то коньячку для анестезии или согрева, лучше поискать другие варианты оказания помощи или воздержаться от нее вообще.
Во-первых, в пьяном угаре изменяется болевая чувствительность, а это лишние шевеления при переломах и затруднение в постановке диагноза.
Во-вторых, большинство лекарственных средств не рассчитано на одновременный прием с алкоголем. Не говоря о том, что пьяный пациент – это кошмар врача, которому нужно усмирять и оказывать помощь одновременно.

Правила выживания зимой:

1. Одежда должна быть двух типов: для стоянок более утеплённая, для переходов менее утеплённая.
В момент переходов с рюкзаком не ощущаешь мороза. Скорее наоборот, тебе тепло и даже жарко. Порой, даже хочется снять шапку. Делать этого ни в коем случае нельзя: основная причина по которой люди умирают зимой в лесу - это переохлаждение. А сняв шапку, ты увеличиваешь теплоотдачу. Компромиссный вариант - основная одежда для переходов такая, что в ней при перемещении не холодно и не жарко. Дополнительное утепление находится в рюкзаке, и одевается уже на стоянке.

2. Не тратьте лишний раз энергию. Став на стоянку, не нужно рубить топором толстые брёвна на дрова, лучше их подсовывать в костёр глубже по мере сгорания. Если на пути попадаются холмы, овраги, горы, хребты, и прочие неровности ландшафта, то не следует лезть через них, чтоб попасть на другую сторону, если есть возможность обойти препятствие. Делая укрытие, старайтесь не делать лишних движений. Делайте его так, чтоб не пришлось переделывать.

3. При перемещениях, найдя широкую тропу, не сходите на узкие тропинки, даже, если вам кажется, что они сократят ваш путь.

4. Сбившись с дороги, выходите по своим следам обратно, и проанализируйте свой путь. Не пытайтесь двигаться только вперёд, пытаясь выйти на тропу, которая вас приведёт к людям. Вполне возможно, что ваше "вперёд" отбрасывает вас всё глубже назад.

5. Укрытия: экран(отражатель) спасёт вас от ветра и дождя, но не от метели. В крайнем случае, нужно ставить четыре экрана квадратом. Таким образом можно прожить в нём несколько дней. Дрова заготавливать нужно с большим запасом, чтоб ночью не остаться на морозе без тепла.

6. При сильной усталости или при сонливости ни в коем случае не садитесь на снег. Скорее всего сядешь последний раз в жизни. Даже, если сильно устал, то иди на морально-волевых или строй укрытие и жги костёр, но не стой на морозе отдыхая.

7. Нельзя пить холодную воду или есть снег. Ангина обеспечена - это раз, температура тела понижается - это два.

8. При ночлеге около нодьи необходимо чаще вертеться, чтобы тело согревалось равномерно. Не допускайте, чтобы мёрзла спина, т.к. можно простудить почки.

9. Имейте с собой запасные перчатки и носки. В момент строительства укрытия, волей-неволей ты копаешься в снегу. Соответственно, перчатки промокают. Как ни пытайся, а на морозе, даже над костром, высушить перчатки будет очень проблематично. Мокрые ноги на морозе - это почти гарантированная простуда, поэтому, не поленитесь взять на всяк пожарный лишнюю пару носков.

Суровый опыт Восточного Фронта. Часть 1.
Рукопись из окопов.
10.02.2015

Що слід пам’ятати призовнику перед вибуттям у зону бойових дій? Що не зазначено в агітаційних плакатах, і на що варто звернути увагу під час підготовки до вибуття на фронт?
Перемога над противником можлива завжди, незалежно від даних обстановки. Чим ефективніше ви знищуєте живу силу, вогневі засоби та техніку противника, тим ймовірніша його поразка. На війні для цього використовуються любі доступні засоби та методи. Будь-які бойові задачі зводяться, як правило до нанесення максимального ураження противнику.
У випадку з московським агресором, будьте певними, якщо він матиме можливість миттєво знищити максимальну кількість ваших товаришів, він нею скористається. Навіть якщо ця можливість є аморальною чи антигуманною із загальнолюдської точки зору – він це зробить. Джентльменських правил на сучасному полі бою не існує. Будьте готовими до адекватних дій.
Щоб вижити і перемогти, потрібно працювати у команді. Один у полі не воїн, а труп, як би цинічно це не звучало. Сучасна війна не залишає жодного шансу одинакам. Один автомат на полі бою нічого не вирішує. Десяток автоматів у поєднанні з кулеметом, гранатометом, снайперською гвинтівкою та грамотним управлінням вогнем – це шанс на виживання. Те саме, плюс бронетехніка – це невеличкий шанс на успіх у тактичному масштабі. Тому готуйтесь до колективної роботи.
Краще, щоб ви добровільно опинились в лавах Збройних Сил України. Доброволець є мотивованим, і, як правило, морально налаштованим на відповідні труднощі, обмеження та обтяження. Він ініціативний, і завідомо готовий до самопожертви.
Якщо ви опинились у бойовому підрозділі вимушено, то краще прийміть все, як належне, чи як невідворотність. Ви вже там, і ви робитимете все те, що робитимуть добровольці, незалежно від вашого бажання чи небажання. Там ви такий, як усі. На вас покладатимуть певні завдання, і ви будете нести відповідальність за результат їх виконання. На цей результат будуть розраховувати ваші побратими та командири. Нікого не підводьте. В любому випадку вам доведеться себе зарекомендувати у новому колективі з першого дня. Досвід війни – це, у першу чергу, щоденна кропітка праця, і тільки у другу чергу – бойові дії.
Так чи інакше, колективний успіх залежить від особистого відношення кожного до тих обов`язків, які на нього покладено. Не зважаючи на те, що у вас сформується у колективі воїнське братерство, всі романтичні думки, героїчні бажання, наївні сподівання та очікування відкиньте в сторону і звикніть до свого нового соціального статусу. В масштабах фронту ви – статистика. Ваше виживання – це ваша особиста справа і командування вам у цьому процесі не найкращий помічник. Якщо ви не син президента, то ви, такі як решта, тому не розраховуйте на особливе ставлення. Вам не потрібно нічого і нікому доводити, окрім самого себе. Ви не поганий і не хороший, не гірший і не кращий. Ви є солдатом, який виконує наказ, і, якщо доведеться, то ціною свого здоров`я чи навіть життя. Усе інше розставлять на свої місця час та ваша репутація. Не вмієте – навчать, не можете – допоможуть, не хочете – заставлять. Не легковажте, не лінуйтесь, не розслабляйтесь, будьте зібраним і сконцентрованим. Якщо чогось не знаєте чи не вмієте – читайте, вивчайте, просіть показати чи навчити. Це у ваших інтересах. Неважливо які таланти ви маєте у цивільному житті. На фронті сягніть до військового професіоналізму.
Пам’ятайте, що не існує речей, які неможливо освоїти. Якщо у вас щось не виходить – тренуйтесь. Якщо все рівно не виходить – тренуйтесь більше. Доки не навчитесь. Навички та уміння прищеплюються щоденними повторами. Від цього залежить ваше виживання.
На війні романтики небагато, а на полі бою її немає взагалі. Якщо ви хочете стати переможцем, станьте відчайдушним зірвиголовою. Відкиньте звичні для мирного життя погляди. Будьте винищувачем. Ви не убивця, ви – захисник, у вас право і обов‘язок нищити ворога, як зовнішнього, так і внутрішнього. Ви відстоюєте свою землю, свою родину, своє право бути вільним. Коли прийде момент бойового зіткнення, ви маєте нанести удар першим. Будьте готовим знищити ворога любими доступними шляхами. Це неприємний і неестетичний процес, але будьте певні, агресор прийшов на нашу землю, щоб убити нас. Убийте його першим. Станьте для ворога постійним і невідворотним жахом, заставте його вас панічно боятись. Будьте готовими до крові. Ігноруйте всі страшні видовища, біль, стогони чи панічні крики, робіть свою роботу. Осмислювати побачене та відчуте будете потім, коли писатимете мемуари.
Ця робота не для всіх, але захисниками своєї Батьківщини є всі громадяни. Якщо ви не природжений воїн, вам доведеться себе у чомусь ламати, у чомусь через себе переступити. Відкиньте стереотипи, опануйте свій страх, поховайте паніку, зробіть усе, щоб виконати завдання і вижити. Боятись ви будете кожного разу, просто контролюйте це. Будьте простіше, міркуйте тверезо. Налаштуйте себе наперед, будьте готовими перемагати не зважаючи ні на що. Ви упізнаєте себе, будьте певні. Адреналін вам допоможе.
Зазвичай в зоні бойових дій непросто зрозуміти, що насправді відбувається довкола вас в зв’язку з швидкоплинністю подій та повільним проходженням інформації, тому у вас може скластись враження безладу. Зберігайте спокій та рівновагу. Чим довше ви воюватимете, тим у вас буде краще розуміння ситуації. Дайте собі час. Старайтесь слідкувати за подіями, проходженням інформації та будьте спостережливим: ви зобов`язані орієнтуватись в обстановці на своїй ділянці, і робити тут і зараз те, що від вас вимагається незалежно від цієї обстановки.
Якщо ваш командир не алкоголік і не ледар, то він матиме безліч різноманітних щоденних завдань, а час не безмежний, тому зайвий раз свого командира не вантажте дріб’язком. Не дивуйтесь, якщо серед ваших нових товаришів трапляться малоприємні для вас особи. Це нормально, адже до військ призивають різних за характером та моральними якостями людей, і цього не уникнути. Ви також для когось може бути малоприємним. При цьому, яким би ви не були розумним, освіченим чи спраглим справедливості, зберігайте рівновагу, виробіть у собі рівне і розважливе відношення до людей та явищ. Вам разом доведеться долати всі труднощі. Разом з тим, уникайте неорганізованості, нехтування власною безпекою та недооцінки противника. Це рокові помилки.
Субординація та особистий авторитет у військах має вирішальне значення. На них все тримається. Якщо підвели товаришів чи командира, будьте ласкаві тримати удар і в прямому і в переносному значеннях. Кожен має право на помилку, але вам краще не тупити. Помилки на війні дорого коштують.
Вирушаючи в район бойових дій, керуйтесь міркуваннями максимального мінімалізму. Беріть з собою тільки те, без чого не обійтись. Список все одно буде великим. Це речі, з якими вам буде зручно жити у польових умовах і воювати. Що вам потрібно конкретно, визначайте самі, відповідно до своєї служби. Але завжди обирайте тільки найкраще, або найоптимальніше. Не економте на речах, які допоможуть вам вижити.
Одяг та взуття повинні бути вільними, не стягувати і не перетискати тіло, а спорядження відповідати завданням які на вас покладають. Обирайте речі із натуральних чи спеціально виготовлених для екстремальної експлуатації матеріалів, таких, як бавовна, шерсть, шкіра, фліс, кордура, гортекс, ріп-стоп, брезент та інші. Вони підвищать рівень вашої захищеності.
Типовий список речей бійця:
Черевики. Вибирайте найлегші. Вони не повинні пропускати вологу, і мають добре тримати суглоб між гомілкою та стопою, щоб запобігати вивихам. Підошва черевика має бути товстою і достатньо еластичною для бігу, щоб стопа надміру не втомлювалась. Шукайте серед моделей для туризму чи екстремальних видів активного відпочинку, але найкраще – військові тактичні черевики.
Польовий костюм, він же камуфляж. Камуфляж повинен бути міцним, виготовленим із цупкої тканини. Літній варіант повинен бути легким та мати максимальну кількість вентиляційних отворів, а зимовий захищати від вітру та вологи, зберігати тепло і, разом з тим, відводити вологу від тіла. Чим більше на камуфляжі додаткових швів, посилюючих вставок та прокладок, тим краще. Деякі костюми вже обладнані твердими захисними вставками в районі колін та ліктів. На костюмі має бути максимальна кількість кишень, петель та ніш. Крім того, камуфляж повинен бути виготовленим із тканини, що не поширює горіння. Беріть два.
Носки. Вони не менш важливі за взуття. Ви будете постійно на ногах. Щоби ноги менше пріли, мерзли чи натиратись обирайте найякісніші із вам доступних. Вам потрібно щонайменше п’ять пар міцних носків, як тонких, так і товстих. Стопа в черевикові має сидіти щільно, бути добре зафіксованою, інакше не уникнути натирання. Для цього, якщо потрібно, одягайте дві пари носків одночасно: і тонкі, і товсті. Всі носки повинні бути з високою гомілкою, майже до коліна, виготовлені з великим вмістом натуральних матеріалів, які після прання не втрачають своїх якостей і не стягують судини ноги, бо це перешкоджатиме нормальному кровообігу.
Білизна. Літом футболки та труси, в осінньо-зимовий час – термобілизна. Літом ви часто пітнітимете, отже і білизну мінятимете частіше. Врахуйте це. Не беріть плавок, використовуйте труси традиційного шиття. Те, що прикривають труси, має вільно рухатись і вентилюватись.
Поясний ремінь для підтримки штанів (не плутати з тактичним розвантажувальним ременем для екіпіровки). Бажано з синтетичної чи брезентової тканини, з простою і надійною застібкою. Він триматиме вам брюки – це основна його задача.
Дощовик: пончо чи плащ-намет з брезенту, прорезиненої чи іншої водовідштовхуючої тканини. Дощовик повинен покривати вас і ваш рюкзак. Буває, що під дощем доведеться бути довго. Якщо ваше майно намокне, то його вага збільшиться майже вдвічі. Дощовик може мати додаткові функції: настил, покривало, індивідуальний намет, мішок, ноші і так далі.
Маскувальний халат по сезону. Він має бути міцним і просторим бо одягається поверх основного одягу. Він може бути у вигляді комбінезону чи костюма. Універсальних камуфляжів на всі типи місцевості немає. Обирайте конкретну палітру під конкретну місцевість. Своє маскування ви будете постійно удосконалювати, бо від цього залежатиме швидкість вашого виявлення ворогом.
Теплий одяг. В зимовий період бажано мати термокостюм (не плутати з термобілизною). Рекомендую мати флісовий светер чи куртку. Не беріть прості в’язані светри, тим більше синтетичні. Вони важкі та об’ємні, а на війні вага та місце в рюкзаку мають значення. Зовнішнім матеріалом, з якого пошитий ваш зимовий утеплений костюм, повинен бути: гортекс, кордура, брезентова чи інша цупка тканина. Польові умови з мінусовими температурами є серйозним випробуванням. Крім того, цупка тканина є додатковим захистом від вологи та дрібних уламків.
Арабський платок, він же «Арафатка». Захищатиме шию від дрібних уламків, сонця, поту, комах, пилу чи холодного вітру, його можна натягувати на ніс, як респіратор. Цей платок має безліч застосувань: від косинки для травмованої руки до мембрани для фільтрації води. Взимку можна взяти шолом-маску, яка прикриває голову, шию і обличчя одночасно.
Теплі п’ятипалі рукавиці для зими (флісові або лижні, найкраще – військові утеплені іноземного виробництва), а також тактичні чи стрілецькі перчатки для бою. За відсутністю спеціалізованих печаток – любі інші з міцної тканини чи грубої шкіри. Носіть такі перчатки навіть у спеку, це захистить ваші руки від лишніх травм: забоїв, подряпин, проколів, порізів, зривів нігтів, тощо. Ви гарантовано будете отримувати різні травми, захищайте себе по максимуму.
Засоби гігієни. Рушник, шльопанці, зубна щітка з пастою, прилад для гоління і звичайне господарське мило – основний джентльменський набір. Решта – за бажанням. Але господарське мило є обов’язковим. Воно є першим і найпростішим засобом проти найпростішої зарази та грибків. Рекомендую мати запас вологих серветок, адже доступ до води може бути непостійним. Такими серветками при відсутності води можна сміливо мити тіло, посуд, інші предмети. Не ідеально, але краще ніж нічого. Є дезінфекційні розчини для рук. Теж корисна річ.
Рюкзак 80-100 літрів для походів, маршів, переїздів. Тримайте своє майно у постійній готовності до старту. Хочете зберегти своє майно? Будьте готовим за 10 хвилин сісти у машину з усіма речами, які ви передбачливо тримали спакованими у великому рюкзаку.
Рюкзак штурмовий чи тактичний на 25-40 літрів. В ньому носитимете тільки те, що потрібно для виконання конкретного завдання. У своєму тактичному рюкзаку, як правило, я особисто ношу: додатковий боєкомплект, пластикові затяжки (замість металевих кайданків), бінокль, лазерний дальномір, лазерний цілевказівник, компактний тепловізор, GPS, механічний компас, карта, маскувальний костюм, сухий пайок на добу (в теплий час ще й запас води), компактний пальник з запасом сухого спирту, запасні елементи живлення до всіх приладів, хімічне світло, мотузка та стропа, пару кульків для сміття. Окрім цього, на рюкзак ще можу вішати по необхідності РПГ-26, малу саперну лопату чи тактичну сокирку, каремат і спальний мішок, та інше майно. Це моя специфіка роботи. У танкіста чи артилериста може бути інший набір, у бійця на блокпосту ще інший. Вам визначатись самостійно.
Спальний мішок та каремат. Каремат беріть якнайтовстіший. Поверхні, на яких вам доведеться його стелити, далекі від ідеально рівних, зате практично завжди присутня волога.
Наколінники та налокітники, якщо їх не має у вашому костюмі, а також підкладка для сидіння на землі. Ви ходитимете багато і довго, це стомлююче, а сідати на холодну вологу землю шкідливо для здоров’я.
Бронежилет. Чим вищий клас, тим потужніший захист і більша вага. Для блокпоста чи супроводу колони – нормально. Треба бігати і повзати? Беріть щось компактніше. Ваша мобільність в окремих випадках є важливішою за великі бронепластини. Краще, щоб він мав на собі систему кріплень Моллє, на яку можна чіпляти в зручних для вас місцях відповідні підсумки. Якщо жилет її не матиме, то вам доведеться одягати поверх бронежилета ще й розвантажувальну систему. Знову наведу свій приклад: сім магазинів АК-74, дві гранати, димова шашка, кобура з ПМ + запасний магазин, радіостанція, ліхтар, два ножа (основний і дублюючий), аптечка, підсумок для скидання пустих магазинів, карабін евакуаційний, карабін для підвішування речей, мультитул Letherman. Це мій стандарт, який я ношу на собі. Щоб усе розвісити я використовую вказаний вище бронежилет з Моллє та тактичний пояс.
Тактичний пояс (вішається поверх брючного). На нього можна кріпити все те, що і на жилет. Порядок розміщення екіпіровки на жилеті та поясі ви визначите самі для найбільшої зручності. Краще, щоб тактичний пояс мав підтяжки через плечі, або фіксувався до жилета. Те, що ви чіплятимете на нього, важить кілограми, і вам ще з цією вагою бігати.
До жилета та ременя підберіть підсумки для магазинів, гранат, радіостанції, аптечки та іншого спорядження, яке передбачаєте носити на собі. На вас все має бути припасовано.
Бінокль. Краще беріть меншої кратності, але вищої якості. Не спокушайтесь на дешевизну, хороша оптика дорога, але вона й ефективна.
Прилад нічного бачення. Забудьте про цивільні версії для мисливців. Потрібні військові. Крапка.
Тепловізор – любий.
Лазерний дальномір. Любий. Корисна річ для визначення точних дистанцій. Знаєш точну відстань – знаєш параметри стрільби та розрахунок часу на переміщення.
Активні навушники. Це спеціальні балістичні навушники, що фільтрують відповідні частоти звукових коливань, які можуть травмувати барабанні перетинки, і при цьому не перешкоджають нормальній чутливості. Актуально для артилерії, але й корисна річ для любого бійця в умовах оглушливих та різких звуків бою.
Тактичні (балістичні) окуляри чи протиуламкова маска. Якісні балістичні окуляри витримують пряме попадання дробу, випущеного дробовиком з 10 метрів. Вони захистять ваші очі від всіх абразивних частинок та дрібних уламків, які розлітаються з високою швидкістю від вибухів. Немає балістичних? Беріть мотоциклетні, лижні чи ідентичні. Ви отримуєте 80% інформації через очі, бережіть їх.
Бойовий ніж із зафіксованим лезом. Він має бути великим (лезо із міцної сталі довжиною не менше 12 см) і ідеально заточеним. Вам доведеться одним махом рубати стропи, мотузки чи канати, перерізувати шланги, одяг, проводи чи дріт, щось підважити чи проколювати, у тому числі й тіло противника через його форму та екіпіровку. Не забудьте точильний прилад до ножа.
Мультитул – багатофункціональний інструмент (все в одному): плоскогубці, кусачки, кишеньковий ножик, викрутки, пилка по дереву чи металу, шило, консервний ключ, тощо. Або швейцарський ніж. У вас на війні буде свій побут і ремонтна майстерня на коліні.
Ліхтар. Він повинен бути з легкого і міцного алюмінію чи пластику, протиударним та захищеним від вологи, мати функцію роботи під час утримання кнопки та відключення після відпускання кнопки. Бажано під стандартні елементи живлення класу АА чи ААА, бо вони легкодоступні.
Годинник. Бажано з всіма можливими захистами, бо він буде постійно піддаватись перепадам температур, струсам, падінню та намоканню, а точний час важливий.
Портативна радіостанція з радіусом дії не менше 5 км, яку можна програмувати. Бажано, щоб вона мала хоча б мінімальний рівень захисту від пилу та вологи. До неї не забудьте виносну гарнітуру. Ваші руки повинні бути зайнятими зброєю.
Мобільний телефон потрібен. Краще два під сім-карти різних операторів. Ще краще з рівнем захисту не нижче ІР67 чи ІР68.
Кевларовий шолом. Сталева каска радянського взірця неефективна, громіздка та вкрай незручна в експлуатації, більше заважатиме, аніж рятуватиме.
Фляга чи гідратор. Гідратор – це міцний, легкий, гнучкий і плаский резервуар для води з шлангом подачі та дозатором. Він вставляється в рюкзак, чіпляється на жилет чи вішається на спину. З нього можна пити не відриваючи рук від зброї. У гідраторі ви можете зручно переносити більше води ніж у любій флязі. І не тільки воду.
Мала саперна лопатка – багатоцільовий предмет: лопата, сокира (якщо заточити краї), заступ, багнет та томагавк. Не лінуйтесь вгризатись у землю, глину чи болото зі швидкістю екскаватора. Потім собі будете дякувати.
Міцна і надійна мотузка чи стропа метрів 10. Хорошим варіантом є паракорд: багатожильна мотузка, з якої можна зробити декілька тонших (паракорд є багатожильним). Або туристична мотузка чи альпіністська. Прив’язати, зафіксувати, закріпити, скрутити, натягнути розтяжку, зробити з плащ-намету навіс чи мішок, дистанційно смикнути за щось, витягти себе чи товариша з під обстрілу, чи зв’язати руки полоненого – мотузка завжди буде корисною.
Казанок в комплекті з горнятком та ложкою. В стандартному армійському наборі можна готувати їжу на вогні.
Сірники, запальничка. Доведеться часто готувати їсти, сушитись та грітись за допомогою відкритого вогню. Майте при собі декілька джерел вогню. Про паління цигарок тут не йдеться.
Олівець/ручка, блокнот. Ведіть нотатки. Записуйте обстановку, результати спостереження, важливі для виконання завдання моменти. Але не забувайте, що найбільш важливу і тим більше таємну інформацію краще пам’ятати, ваші нотатки можуть опинитись у ворога. Те саме стосується телефонів.
Компас. Якщо ви не місцевий і не прожили останніх 10 років на місцевості, на якій йдуть бойові дії, вам краще мати до карти компас.
Набір голок та ниток – ремкомплект для одягу. Одяг буде пошкоджуватись. Майте суворі нитки, міцні сталеві голки та наперсток.
Карабін. Альпіністський чи звичайний господарський, для швидкого приєднання-від’єднання речей та евакуації.
Набір для чистки зброї. В пеналі АК-74 є штатний набір, однак технології давно пішли уперед, тому можна передбачити спеціальні рідини чи засоби для більш ефективного чищення. Зброя на війні – ваш найперший друг, ваша кохана, ваше життя. Доглядайте зброю якнайкраще.
Ізоляційна стрічка – універсальний допоміжний засіб на всі випадки.
Аптечка. Потурбуйтесь про дві аптечки. Зовнішня аптечка, яку носитимете на собі – це компактний чохол чи підсумок, що чіпляється на пояс чи жилет і містить: джгут (чи турнікет), індивідуальний перев’язувальний пакет (чи бандаж), бинт (краще еластичний), тампон жіночий гігієнічний (для тампонади ранового каналу), сильний обезболюючий препарат (на випадок шокового стану). Основна аптечка – це запас, що носиться у рюкзаку: додатковий джут, бандаж і бинти, лейкопластир, перекис водню, клей БФ, таблетки проти кишкових інфекцій, антибіотики, тощо, та все те, що потрібно суто вам, під ваші хронічні захворювання.
Дві простих щітки з синтетичним жорстким ворсом для догляду за взуттям та одягом. В польових умовах будете чистити усе самі. Щіткою для одягу можна прати камуфляж, а також чистити руки від нагару чи нігті від бруду. Ви – страшний сон противника, але одночасно і приклад для наслідування своїм співвітчизникам. Тримайте себе у чистоті та порядку.
Для кожної категорії речей підберіть свою упаковку: для засобів гігієни – несесер, для документів – вологотривкий пакет, для аптечки – підсумок, який легко відкривається, і так далі.

Слава Україні!
м-р Слівінський Я.С. «САТО»©